Що таке платформа: автомобілі – замасковані клони

Ми часто чуємо: модель побудована на такій-то платформі, або, наприклад, на модульній основі з таким-то індексом. Що таке платформа і яка нам як споживачам з цього користь?

Будувати різні автомобілі з однаковою технічною начинкою придумали схоже, американці. Після Другої світової війни у них як гриби після дощу почали плодитися нові бренди, чиї каталоги заповнили моделі, як дві краплі води схожі один на одного. Відмінності часто були тільки в емблемах на радіаторі – Chysler, Plymouth, Dodge. Або – Oldsmobil, Pontiac, Chevrolet.

Тиражувати моделі-двійники мільйонними тиражами їм було нескладно, навіть якщо зовні автомобілі відрізнялися не тільки облицюванням – оскільки “американці” довго залишалися рамними. Всі вузли ходової частини тоді були укріплені на потужній рамі: двигун, коробка передач, кардан, колеса з мостами, рульове управління – знай міняй тільки одягнений зверху кузов, або окремі його частини. Навіть подовжити і вкоротити нову модель тоді було раз плюнути: зсунув по потужній рамі задній міст на десяток дюймів – і ось уже перед тобою не бюджетний Ford, а люксовий Lincoln.

І не потрібно заново розраховувати сотні параметрів надійності і керованості, проводити лабораторні випробування й накручувати сотні тисяч тестових кілометрів на полігоні та дорогах загального користування. З переходом на несучі кузова життя конструкторів трохи ускладнилося, але тим не менш народилося поняття платформи – загального шасі для різних моделей. Замість єдиної рами тепер з’явився силовий каркас кузова (днище з несучими елементами – порогами, бризковиками передка, балками), на який кріпилися основні вузли і агрегати.

На відміну від рамної конструкції, існувати фізично, окремо від кузова платформа зазвичай не може, але на кресленнях і в уяві інженерів – будь ласка, одягай тільки зверху потрібні кузова за бажанням. Причому вони можуть бути дуже різними, не завжди навіть схожими.

Іноді моделі-клони відрізняють лише облицювальні деталі кузова, іноді кузова зовсім різні. Але технічна начинка завжди однакова

Приклад з недавнього минулого: всі ми знаємо чудовий німецький автомобіль Opel Ascona З (1981 – 1988 рр.). Менш відомі у нас японська Isuzu Aska і американський Chevrolet Cavalier, ще більш ексклюзивні в Україні британський Vauxhall Cavalier і австралійський Holden JJ Camira. Додамо до цього списку “американців” Cadillac Cimarron, Buick Skyhawk, Oldsmobile Firenza, і Pontiac J2000/2000/Sunbird, “мексиканця” Chevrolet Monza і приплюсуємо комфортабельного “корейця” Daewoo Espero, який, до речі, непогано продавався і в нашій країні.

А тепер скажемо, що насправді це один і той же автомобіль! В його основі – єдина передньопривідна платформа J-body, створена концерном General Motors для компактних (за американськими мірками) автомобілів у 1980-м. На ній глобальний автовиробник випускав сімейні автомобілі D – і верхнього С-класу, адаптовані під особливості місцевих ринків – без додаткових витрат на розробку технічної частини. Оцініть діапазон зовнішніх, нетехнічних перетворень: від народного Opel до преміального Cadillac!

І народний Opel, і розкішний Cadillac, виявляється, можна зробити на одній платформі і в одному і тому ж кузові – хоч і з різним оздобленням

У міру зростання продажів цей маркетингово-інженерний прийом перейняли і європейські, і японські, і корейські виробники. Сьогодні всі вони будують свої автомобілі на “платформеному” принципі. Більш того, у багатьох випадках різні, іноді навіть конкуруючі автовиробники об’єднуються і створюють загальні платформи, щоб на них випускати автомобілі власного бренду. Наприклад, загальні платформи мають Mitsubishi і Daimler Chrysler, Renault, Nissan і Samsung, Mazda і Ford.

З нині діючих прикладів – передньопривідна платформа B0 (2004 р.) від Renault. Сьогодні на ній будується безліч моделей, популярних в тому числі і в Україні: Renault Logan, Lada Xray і Largus, Renault Duster, Renault Sandero, Sandero Stepway, Dacia Dokker, Dacia Lodgy, Nissan Tiida, Nissan Note, Nissan Cube та інші. Зверніть увагу на різноманітність моделей: седани, хетчбеки, універсали, вседорожні кросовери, сітікар, мінівен, невеликий фургон.

Різноманітність моделей, створених на одній тільки платформі Renault-Nissan В0, вражає. Це допомагає виробникам знижувати собівартість автомобілів

Можливості доробок, модернізацій і “одягання” платформи в кузова нарізноманітніших типів і класів закладаються інженерами в конструкцію шасі ще на етапі проектування. Наприклад, нова платформа Volkswagen Group – MEB (вона прийшла на зміну вже майже легендарної MQB в нинішньому році) передбачає побудову на її базі навіть електромобілів, причому з приводом на кожну з осей.

Сказати точно, чи вплинуло на ціни введення в світовому автопромі єдиних платформ, складно. Але дешевше для споживачів машини точно не стали

Так що ж, використання принципу платформ – це добре чи погано для нас, покупців автомобілів? Швидше за все, ні те і ні інше – нам все одно. Платформне моделювання вигідно автовиробникам – це дозволяє їм чудово економити на розробках нових моделей. Але щось не помітно, щоб після масового впровадження такого підходу в 1980-х роках автомобілі помітно подешевшали в роздріб.

І ще цікавий факт про єдині платформи: останній автомобіль на вищезгаданій платформі J-body – Chevrolet Cavalier – був випущений в 2005 р. тобто споживачам вже в XXI столітті пропонували автомобілі, розроблені в кінці 1970-х! Головне, що дизайнери вчасно пропонували нам вдалі рестайлінги…