Чим заправляти американські авто: відповідність маркування бензину

Чим заправляти автомобілі с США, цікавляться зазвичай тільки новоспечені власники — є причина, за якою бувалих «американоводів» це не цікавить. Тим часом, тема американського бензину сповнена помилок.

Коли заходить мова про те, чим заправляти американські автомобілі, чомусь прийнято вважати, що заокеанські мотори охоче споживають низькооктанове паливо. Очевидно, причина появи таких “знань” — в інформаційних табличках на “американцях”, де стосовно палива проставлені цифри 91, 89 і навіть 87. Тим часом, це зовсім інші цифри, ніж наші показники октанового числа, з’єднані c літерним індексом: А-80, А-92, АІ-93, А-95 і призабуті вже А-76 і АІ-93.

Хімія і фізика
Давайте витратимо пару хвилин на теорію. Дозвольте нагадати, що є кілька методів визначення октанового числа бензину. Перший — це дослідницький метод RON (Research Octane Number англійською), звичний для більшості країн Європи. Другий — більш суворий моторний спосіб MON (Motor Octane Number), його шанують на Американському континенті. Є ще пара методик — дорожнє октанове число RdON (Road Octane Number) і насосне октанове число PON (Pump Octane Number), також типові для Америки.

Кожен з цих методів точніше показує поведінку палива в якихось певних умовах навантажень на двигун. Наприклад, октанове число за моторним методом відображає “роботу” палива при великих навантаженнях — на високій швидкості, русі на підйом, при прискоренні на частково відкритому дроселі. А октанове число за дослідним методом характеризує роботу двигуна на перехідних режимах, тобто при зміні навантаження.

Свій октановий шлях
При всьому при тому, для американського споживача створений свій власний підсумковий показник антидетонаційної стійкості бензину: AKI (Anti-Knock Index — антидетонаційний коефіцієнт). Він визначається як середнє арифметичне між октановим числом за моторним і за дослідним методом. Цифри, що відносяться до одного сорту бензину складають і ділять на два — (MON + RON) / 2 = AKI. Наприклад, наш А-92 в американській інтерпретації матиме такий вигляд: (92 + 83) / 2 = 87,5. Або — наш вищий А-95: (95 + 85) / 2 = 90 по AKI.

Тобто “на око” американська цифра “грішить” в бік заниження приблизно на 5 пунктів. А значить, “американці” аж ніяк не прихильники низькооктанового палива, і до відображених в їхніх мануалах сортів палива потрібно додавати 4 — 5 одиниць, щоб привести їх до звичних в Європі значень.

Незважаючи на традиційну схильність до дефорсованих моторів великого об’єму, американці вже в 1980-і роки всі свої двигуни випускали під бензини октановим числом не нижче AKI 87, тобто “по-нашому” — марки А-92.

Чим заправляти авто зі США
Насправді ж, дотримання октанового числа до останньої циферки моторам не потрібне. Сучасний інжекторний двигун сам коригує свою роботу в залежності від характеру згоряння бензину в циліндрах, його датчики фіксують виникнення детонації і зміщують момент запалювання для її припинення.

Немає ніякого сенсу застосовувати бензин з більш високим октановим числом, ніж наказано автовиробником: теплотворна здатність (тобто виділення енергії при спалюванні) марок А-92 і А-95 практично однакова, а настройки двигуна конструктори виконують під конкретні параметри палива, і бензин з кращими антидетонаційними властивостями нічого не дасть.

Тобто мотор не може працювати краще, ніж це запрограмували його творці. А ось гірше (через занадто низьке октанове число) — може, так як вищезгадана корекція моменту запалення знижує віддачу силового агрегату і підвищує витрата палива.